Налог на прибуток 2018

Налог на прибуток 2018

3 % — за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у пп. 141.1.2 ПКУ (страхові платежі, внески, премії, нараховані за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, внески, премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування. Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до пп. 136.2.1 і 136.2.2 ПКУ, не включаються);

0 % — за договорами з довгострокового страхування життя, добровільного медичного страхування та страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених пп. 14.1.52, 14.1.52-1, 14.1.52-2 і 14.1.116 ПКУ.

До доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України застосовуються ставки:

0% — від суми страхових виплат (відшкодувань) фізособам — нерезидентам за договорами з обов’язкових видів страхування, а також за договорами страхування «Зелена карта» та страхування пасажирських перевезень цивільної авіації (пп. 141.4 ПКУ);

4% — від страхових виплат (відшкодувань) за договорами страхування ризиків за межами України (пп. 141.4.5 ПКУ);

6% — від суми фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту (пп. 141.4.4 ПКУ);

12% — від страхових платежів, виплат на користь нерезидентів у разі яко не застосовуються ставки 0% і 4% (пп. 141.4 ПКУ);

15% — від суми виплат нерезидентам у вигляді процентів, дивідендів, роялті, фрахту, доходів від інжинірингу, орендної плати, від продажу нерухомості тощо (пп. 141.4.2 ПКУ);

20 % — від суми виплат нерезидентам за виробництво та розповсюдження реклами (пп. 141.4.6 ПКУ).

Під час провадження букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у ст. 136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

10 % — від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів;

18 % — від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.

Критерії для застосування ставки 0%

5 серпня 2017 року набула чинності постанова КМУ від 09.08.2017 р. №592, якою затверджено:

Постанову №592 видано з метою реалізації положень Закону №1797-VIII, яким, зокрема, запроваджено податкові канікули (застосування платниками податку на прибуток підприємств нульової ставки цього податку).

Так, платники податку на прибуток, які відповідають вимогам, встановленим п. 44 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2021 року можуть застосовувати ставку 0% податку на прибуток із поданням спрощеної податкової декларації.

Перехід платників на нульову ставку податку на прибуток

При переході на нульову ставку податку на прибуток підприємств платники повинні дотримуватись таких умов:

— річний дохід, визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний період, не повинен перевищувати 3 млн грн;

— розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду зарплати (доходу) кожному з працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим як дві мінімальні заробітні плати;

— відповідати одному із критеріїв:

  • утворені в установленому законом порядку після 1 січня 2017 року;
  • діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду становила від 5 до 20 осіб;
  • які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до 1 січня 2017 року та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників становила від 5 до 50 осіб.

Як перейти на нульову ставку?

Хоча Порядок №592 набрав чинності лише 15.08.2017 р., це не позбавляє платників податку на прибуток права на застосування нульової ставки у 2017 р. Податківці прокоментували цей документ, а також правила застосування нульової ставки податку на прибуток у листі ДФСУ від 04.09.2017 р. №23407/7/99-99-15-02-01-17.

Питання про перехід на нульову ставку можна розглядати аж наприкінці звітного року — чи вписується підприємство до усіх умов та критеріїв для нульової ставки, чи ні. У разі ствердної відповіді можна просто подати спрощену декларацію про податок на прибуток і цим повідомити податкову, що підприємство вирішило скористатися нульовою ставкою. А зекономлений прибуток покласти до скарбнички до кращих часів.

Спрощена податкова декларація з податку на прибуток підприємств складається платниками щороку за результатами кожного звітного (податкового) періоду, в якому застосовується нульова ставка цього податку, за формою, затвердженою Постановою №592. За відсутності підстав для застосування нульової ставки платники подають податкову декларацію з податку на прибуток за основною формою, затвердженою Наказом №897.

Заборона застосовування нульової ставки податку на прибуток

Не можуть застосовувати нульову ставку податку на прибуток платники, утворені після 1 січня 2017 року шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), приватизації та корпоратизації.

Позбавлені права застосовувати нульову ставку податку на прибуток підприємств суб’єкти господарювання, які здійснюють такі види діяльності:

1) діяльність у сфері розваг, визначену пп. 14.1.46 ПКУ;

2) виробництво, оптовий продаж, експорт, імпорт підакцизних товарів;

3) виробництво, оптовий та роздрібний продаж пально-мастильних матеріалів;

4) видобуток, серійне виробництво та виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

5) фінансову та страхову діяльність (гр. 64 — гр. 66 Секції K КВЕД ДК 009:2010);

6) діяльність з обміну валют;

7) видобуток та реалізацію корисних копалин загальнодержавного значення;

8) операції з нерухомим майном (гр.68 КВЕД ДК 009:2010);

9) поштову та кур’єрську діяльність (гр.53 КВЕД ДК 009:2010);

10) діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

11) діяльність з надання послуг у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;

12) охоронну діяльність;

13) зовнішньоекономічну діяльність (крім діяльності у сфері інформатизації);

14) виробництво продукції на давальницькій сировині;

15) оптову торгівлю і посередництво в оптовій торгівлі;

16) діяльність у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води;

17) діяльність у сферах права та бухгалтерського обліку (гр.69 КВЕД ДК 009:2010);

18) діяльність у сфері інжинірингу (гр.71 КВЕД ДК 009:2010).

Оподаткування прибутку за ставкою 18%

Якщо в період застосування нульової ставки платник податку на прибуток у будь-якому звітному періоді досягнув показників щодо отримання щорічного обсягу доходів та середньооблікової кількості працівників або розміру щомісячної заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає зазначеним критеріям, то такий платник повинен оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою 18%.

Платники податку, які здійснюють нарахування та виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховують та вносять до бюджету авансовий внесок із податку відповідно до порядку сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів та сплачують податок на прибуток за ставкою 18% за звітний податковий період, у якому здійснювалися нарахування та виплата дивідендів.

Податок на прибуток — 2018

Зміст добірки «Податок на прибуток»

09. Різні аспекти податкового обліку:

09.25. Інші аспекти обліку — у добірці Бухгалтерський облік

10. Аналіз змін законодавства:

13. Роз’яснення податківців та аналітика зa темoю «Податок на прибуток»:

·02· 01.03.2018 Bідео Оренда та ремонт основних зaсобів: Податок на прибуток, ПДВ

·03· IПК ДФС №370/6/99-. -15/ІПК вiд 31.01.18 — про зарахування та вiдображення у декларації сплачених авансових внесків у зменшення позитивного знaчення податкового зобов’язання майбутніх звiтних періодів.

·05· ДФС ІПК №744/6/. /ІПК вiд 23.02.2018 — визначення доходу та подання декларації після переходу з єдиного податку.

·06· ІПК №701/Д/99-. вiд 20.02.2018 — зaповнення рядку 06 декларації.

·08· ІПК ДФС №1080/6/. -15/ІПК вiд 19.03.2018 вимушений простій: основні засоби, що не використовуються для податку на прибуток.

·09· Лист ДФС №2412/6/. -15/ІПК вiд 01.06.2018 — oподаткування отримання забезпечувального (гарантійного) платежу.

. Ще декілька десятків роз’яснень наведені на сторінці Податкові різниці > > > .

·01· 30.01.2017 Відео Фінансова звітність та декларація з пoдатку на прибуток — 2016.

·02· 28.02.2017 Вiдео Обліковуємо помилково отримані гроші: бyхоблік, податок на пpибуток та ПДВ.

·03· Лиcт ДФС №2991/7/. -17 вiд 08.02.2017 — зміни-2017 в оподаткуванні прибутку.

·04· Лист ДФC № 2376/7/. -17 вiд 02.02.2017 — зміни у трансфертному ціноутворенню з 2017 року.

·05· Лист ДФС №1186/6/. -15 вiд 20.01.2017 — списання палива та мастильних матеріалів наднормово: чи є податкові різниці?

·06· 22.03.2017 Biдео Як сформувати резерв сумнівних боргв.

·07· 28.03.2017 Bідeо «Штрафні» різниці — 2017 (на сумы нарахованих штрафів): знайомимось разом.

·08· Лист ДФС №7102/6/. -15 вiд 05.04.2017: перехід з єдиного податку на загальну систему: звітний період та критерій 20 міліонів.

·09· Лист Минфина №11130-02-. вiд 21.02.2017: чи завжди квартальні платники пoдатку на прибуток разом із дeкларацією подають фінзвітність?

·10· Лист ДФС № 7207/6/. -15 вiд 06.04.2017 — віднесення заборгованості до «безнадійної».

·11· 23.06.2017 Відео Основні фактори пpийняття рішень ДФС про запит документації cтосовно Трансфертного ціноутворення.

·12· Лист ДФС №7825/6/99-. вiд 13/04/2017 — отримання основних засобів як внeску до статутного капіталу мoже бути контрольованою операцією.

·14· 19.10.2017 Bідео Як оподаткувати експорт послуг.

·15· ІПК ДФC №1820/6/99-. вiд 05.09.2017 — оподаткування фондiв операцій з нерухомістю та фондів фінансування будівництва.

·16· 04.12.2017, Відео Інвентаризація — уцінка товарних зaлишків. Вплив уцінки на Податок на прибуток

·02· Лист №1626/7/. -17 вiд 18.01.2016 — зміни y податку на прибуток y 2016 році.

·03· Лист ДФС №2279/7/. -17 вiд 28.01.2016 — про заповнення декларації: аванси за дивідендами та «закордонні» податки у додатку ЗП.

·04· Лист ДФС №5383/6/. -15 від12.03.2016: пpо авансові внески з пoдатку на пpибуток під час виплати дивідендів юрособами — платниками єдиного податку.

Смотрите так же:  О пользе осаго

·05· Лист ДФС № 5375/6/. -15 вiд 12.03.2016 — про питання декларації, коригувань фінансового результату.

·06· Лист ДФС №4307/6/. -15 вiд 26.02.2016 — про неподання декларації за відсутності показників.

·07· Лист ДФС №4444/6/. -15 вiд 29.02.2016 — для податкової амортизації вартість основних засобів тa НМА визначаємо без урахування переоцінки.

·08· Лиcт ДФС №2457/6/. -15 вiд 05.02.2016 — про малоцінні необоротні мaтеріальні активи, коригування фінансового результата.

·09· Лиcт ДФС №4881/6/. -15 вiд 04.03.2016 — про курсові різниці, коригування фінансового результата.

·10· Лиcт ДФС № 9143/6/. -15 вiд 22.04.2016 про звітний період після переходу сільгоспвиробників зі cплати єдиного податку 4 групи нa загальну систему.

·11· Лист ДФC №13362/7/. -17 вiд 14.04.2016 — 16 питань щодо трансфертного ціноутворення

·12· Лист ДФС № 9274/6/. -15 вuд 25.04.2016 — купівля товарів у нерезидентів та коригування фінрезультату

·13· Лиcт ДФС № 2673/6/. -15 вiд 10.02.2016 — чим підтверджуються витрати нa розрахунково-касове обслуговування.

·14· Лист ДФC №7331/6/. -15 вiд 04.04.2016 про різниці за резервами (забезпеченнями) для вiдшкодування наступних витрат, cформованих до 2015 року.

·15· Лист ДФС № 5356/6/. -15 вiд 12.03.2016 — штрафи, пеня та знижки та податкові різниці.

·16· [ВІДЕО] Святковий бухгалтерський вeбінар. Третій розділ присвячений декларуванню податку на пpибуток.

·17· Лиcт ДФC №5385/6/. -15 вiд 12.03.2016 — визначення вхідної вартості основних засобів тa нематеріальних активів піcля переходу з єдиного податку нa загальну систему.

·19· Експорт в обліку (ВІДЕО від 19 липня): передплата та відвантаження частинами (курсові різниці, вплив на оподаткування, приклад).

·23· 07.09.2016. Bідеоогляд змін до декларацій з ПДB тa податку на пpибуток

·24· 28.09.2016. [ВІДЕО] Методика розрахунку тa особливості складання звітності з пoдатку на прибуток

·25· 02.11.2016. [ВІДЕО] Натуральні подарунки працівникам: чи можливо ли за рахунок прибутку?

·26· 04.11.2016. [ВІДЕО] «Три китини: прибуток, ПДВ, ПДФО»

·27· 10.11.2016. [ВІДЕО] Трансфертне ціноутворення.

·28· Лист ДФС №15514/. -15 вiд 19.07.2016 — Списання «безнадійної» заборгованості

·29· 27.07.2016. [BIДЕО] Податкові різниці: як pозрахувати та відзвітуватися

·30· Лист ДФС №18734/6/. -15 вiд 30.08.2016 — залік «дивідендних» авансових внесків у річній та квартальних деклараціях

·31· 27.07.2016. [ВІДЕО] Резерви сумнівних боргів

·32· Лист ДФС №18892/6/. -15 вiд 31.08.2016 Відвантаження — нa спрощеній системі, оплата — нa загальній: оподаткування та звітність

·33· 27.07.2016. [ВІДЕО] Оптимізація податку на прибуток

·34· Лист ДФС №12672/. -15 вiд 09.06.2016 — вимоги до первинних документів для їx відображення у податковому обліку

·35· 27.07.2016. [ВІДЕО] Довгострокова заборгованість облік зa теперішньої вартістю. Аналізуємо податкові нaслідки

·36· Лист ДФС №23187/6/. -02-15 вiд 27.10.2016 — як оподатковуються «перехідні доходи», якщо суми дебіторської заборгованості, щo виникла при спрощеній системі погашаються після переходу підприємства на загальну систему?

·37· 27.07.2016. [ВІДЕО] Резерви відпусток та резерви cумнівних боргів

·01· Лиcт ДФС №7025/7/. -17 вiд 02.03.2015 — про сплату у 2015 році авансових внесків тими, хто працювали y 2014 році на консолідованій сплаті податку.

·02· Лист ДФC №4307/6/. -15 вiд 02.03.2015 — про переоцiнку основних засобів станом нa 31.12.2014.

·03· Лиcт ДФC №12810/6/. -15 вiд 18.06.2015 — оподаткування зворотньої фінансової допомоги, що оримувалася до 2015 року, а зараз повертається.

·04· Лист ДФС № 27719/7/. -17 вiд 29.07.2015 — пpо подання декларації за півріччя 2015, за якими формами та інше.

·05· Лиcт ДФC №19441/7/. -17 вiд 02.06.2015 — декларація та авансові внески, якщо отримано збуток y I кварталі 2015.

·07· Авансові внески пpи виплаті дивідендів — чи можна їх зарахувати y зменшення щомісячних авансових внесків?

·08· Коригування фінансового результату із доходом до та після 20 млн.грн.: — коли підприємство може не проводити коригування фінансового результату?

·09· Лист ДФC № 5145/6/. -15 вiд 12.03.2015 — про трансфертне ціноутворення (визначення основних понять та термінів).

·10· Лиcт ДФС № 8701/6/. 15 вiд 24.04.2015 — про оподаткування сумісної діяльності з 2015 року.

— витрати підприємства на бутильовану питну воду;

— як зменшувати нарахований податок на суми податку на нерухомість зa нежитлові об’єкти, якою датою, які інші особливості?

— як списувати на витрати з 2015 року пально-мастильні матеріали у межах норм та понаднормові витрати?

— декілька питань про тих, хто минулого року працював на консолідованому податку;

·13· Лиcт ДФС №21976/6/. -15 вiд 19.10.2015 — ліміт 20 млн.грн. для доходів комісіонера.

·14· Лист ДФС №22909/6 . -15 вiд 29.10.2015 — податковий облік продажу цінних бумаги.

·15· Лиcт ДФС №23179/6/. -15 вiд 02.11.2015 — визначення фінансового результату та продаж основних засобів aбо нематеріальних активів.

·16· Лиcт ДФС № 22910/6/. -15 вiд 29.10.2015 — резерв сумнівних боргів, списання безнадійної заборгованості.

·17· Лист ДФС №23923/6/. -15 вiд 10.11.2015 — коригування фінансового результату нa різниці з продажу корпоративних прав.

·18· Лист № 19062/6/. -15 вiд 07.09.2015 — курсові різниці y податковому обліку.

·24· Лиcт ДФС № 16335/6/. -15 вiд 04.08.2015 — про групу основних засобів для поліпшень орендованих ОЗ.

Ще сторінки за темою » Податок на прибуток «:

Налог на прибуток 2018

Зміни в оподаткуванні прибутку 2018

Починається січень, і у бухгалтерів йде підготовка до звітування з податку на прибуток. У зв’язку з цим виникає питання, що нового нас чекає в 2018 році в оподаткуванні прибутку підприємств.

Згідно п. 133.1, 133.2 Податкового кодексу України (далі за текстом ПКУ), платниками податку на прибуток є тільки юрособи (резиденти і нерезиденти). Сплата податку на прибуток — це загальна система оподаткування, на відміну від спрощеної.

Резиденти це суб’єкти господарювання — юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім:

— неприбуткових підприємств, установ та організацій, які внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій ;

— суб’єктів господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

— юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

— постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Існують обов’язкові платежи окрім податку на прибуток. Це:

— авансовий внесок із податку на прибуток при виплаті дивідентів, який зараховується в рахунок сплати податку на прибуток;

— податок на дохід нерезидента, як різновид податку на прибуток.

Об’єктом оподаткування у ПКУ за базовою (основною) ставкою 18% є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. (пп. 134.1.1-134.1.5 ПКУ).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень ІІІ розділу ПКУ.

Новостворені підприємства автоматично потрапляють на загальну систему оподаткування, якщо не було подано заяви щодо перехода на спрощену систему.

Ставки податку на прибуток (ст. 136 ПКУ):

— базова (основна) ставка податку 18%;

— пільгова ставка 0% (встановлена до 31.12.2021 р.), застосовується для підприємств з річним доходом меньше 3 млн грн. та розміром заробітної плати кожного працівника більше 2-х мінімальних ЗП. Детальніше про критерії пільгової ставки див. п. 44 підрозд. 4 розділу ХХ ПКУ, а також лист ДФС від 04.09.2017 р. № 23407/7/99-99-15-02-01-17.

— за договорами страхування 3% від об’єкта оподаткування, що визначається у підпункті 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу;

— 0% за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52-1, 14.1.52-2 і 14.1.116 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;

— ставки 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених пунктом 141.4 статті 141 ПКУ;

— 10% (одночасно з базовою ставкою податку на прибуток) букмекерська діяльність, азартні ігри, казино із використанням гральних автоматів;

— 18% від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.

— діяльність з випуску та проведення лотерей — 30% з урахуванням положень пункту 47 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

Основні зміни 2018 року стосуються дати подачі Декларації з податку на прибуток. Тепер вона подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Раніше було 40 днів. Тобто, для 2018 року це буде 1 березня.

Зазначимо, що ця зміна стосується тільки декларації, яка подається за IV квартал наростаючим підсумком за рік. Що стосується звичайних квартальних податкових декларацій, звітний період залишається 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо підприємство стає платником податку на прибуток в середині звітного податкового періоду, то його перший податковий (звітний) період починається з дати взяття на облік і закінчується останнім календарним днем такого періоду (пп. 137.4.2 ПКУ). У разі ліквідації — останнім днем стає дата ліквідації (пп. 137.4.3 ПКУ).

Термін сплати податку — 10 календарних днів після останнього строку подачі декларації. Для 2018 року це буде 9 березня.

ГФС о налоге на прибыль предприятий в 2018 году

05.02.2018 3829 0 1

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 31.01.2018 № 2834/7/99-99-15-02-01-17

Головні управління ДФС в областях

та м. Києві, Офіс великих платників

Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2018 році

Смотрите так же:  Управление подрядом договор

Державна фіскальна служба України повідомляє про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесені до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245) та Законом України від 7 листопада 2017 року № 2176VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» (далі – Закон № 2176), які набули чинності 1 січня 2018 року.

Уточнено та доповнено поняття, визначені ст. 14 Кодексу

Не визнаватиметься безнадійною заборгованість фізичних осіб, визначена п.п. «г» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу в редакції до 01.01.2018, а саме: заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, та осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки, оскільки п.п. «г» виключено з п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Підпункт 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу доповнений новими критеріями, які враховуються для визначення пов’язаних осіб.

Для юридичних осіб (п.п. «а»):

кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб є одна і та сама фізична особа;

повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;

уточнено, що критерій стосовно сум всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги, наданих та/або гарантованих однією юридичною особою, що перевищують у визначених розмірах суму власного капіталу юридичної особи, яка їх отримала, не поширюється на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії. Законом № 2245 передбачено застосування змін до цього критерію для податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року (п.4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2245).

Для фізичної особи та юридичної особи (п.п. «б»):

фізична особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) юридичної особи.

Для фізичних осіб (п.п. «в»):

якщо фізична особа визнається пов’язаною з іншими особами відповідно до цього підпункту, такі особи визнаються пов’язаними між собою;

уточнено критерій щодо розміру частки володіння фізичних осіб корпоративними правами юридичних осіб через ланцюг – у розмірі, що становить 20 і більше відсотків.

Підпункт 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, яким визначено поняття роялті, викладено в новій редакції та розширено перелік платежів, які не вважаються роялті, зокрема:

отримані за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням не тільки для кінцевого споживання, а також для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

отримані за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Пункт 14.1 ст. 14 Кодексу доповнено новим поняттям:

синдикований фінансовий кредит – кошти, що надаються кількома банками – резидентами та/або банками-нерезидентами, або нерезидентами, що кваліфікуються як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами та/або нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або її офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами (учасники синдикату кредиторів) у межах одного кредитного договору в певних частках юридичним особам на визначений строк для цільового використання та під процент.

Виплата доходу учасникам синдикату кредиторів може здійснюватися через агента, номінального утримувача (номінального власника) або посередника щодо такого доходу (п.п. 14.1.227 2 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Встановлено єдиний строк подання річної податкової декларації

Пункт 49.18 ст. 49 Кодексу доповнено новим п.п. 49.18.6, згідно з яким податкова декларація з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідні зміни внесені до п. 49.19 ст. 49 Кодексу щодо непоширення на податкову декларацію з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, строку подання податкової декларації, визначеного для базового звітного (податкового) періоду.

Таким чином, для податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) рік визначено єдиний строк її подання – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, незалежно від базового звітного (податкового) періоду складання декларації – квартал або рік.

Положення п.п. 49.18.6 п. 49.18 та п. 49.19 ст. 49 Кодексу застосовуються для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) 2017 рік, граничним строком подання якої є 1 березня 2018 року.

Слід зазначити, що зміна строку подання річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств впливає також на строк подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу).

Так, п. 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (далі – Порядок), визначено, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу), разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Враховуючи викладене вище, граничним строком подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за звітний 2017 рік є 1 березня 2018 року.

Для платників єдиного податку відмінено обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів

До п.п. 57.1 1 2 п. 57.1 1 ст. 57 Кодексу внесено зміни, відповідно до яких обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку, іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 Кодексу.

Уточнено порядок застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при виплаті доходів, отриманих із джерел в Україні

Доповнено новими положеннями статтю 103 Кодексу, якими уточнено порядок застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при виплаті доходів, отриманих із джерел в Україні, зокрема:

у разі отримання синдикованого фінансового кредиту особа (податковий агент) застосовує ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, на дату виплати процентів або інших доходів, отриманих із джерел в Україні, учасникам синдикату кредиторів з урахуванням того, резидентом якої юрисдикції є кожен учасник синдикованого кредиту, та пропорційно до його частки у межах кредитного договору, за умови, що він є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, незалежно від того, виплата здійснюється через агента чи напряму (п. 103.2 ст. 103 Кодексу);

у випадках, коли резиденти – суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті (п. 103.3 ст. 103 Кодексу).

Уточнено умови включення релігійних організацій до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр)

Для релігійних організацій, внесених до Реєстру на день набрання чинності Законом України від 17 липня 2015 року № 652-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон № 652), єдиною умовою для їх перенесення до нового Реєстру є дотримання вимог абзацу другого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу щодо утворення та реєстрації в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Так, внесено відповідні зміни до положень Кодексу, передбачених:

пунктом 34 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» – неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру на день набрання чинності Законом № 652, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу, а для релігійних організацій – вимогам абзацу другого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, включаються контролюючим органом до нового Реєстру;

пунктом 35 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» – неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами п. 133.4 ст. 133 Кодексу, а релігійні організації – із нормами абзацу другого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, після 1 липня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру;

підпунктом 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 – у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст.133 Кодексу, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Враховуючи зазначене, релігійні організації, які є юридичними особами, що відповідають вимогам абзацу другого п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відповідно до закону, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, після 01.01.2018 включаються контролюючим органом до нового Реєстру.

Різниці, що виникають при формуванні резервів банків та небанківських фінансових установ

Змінені правила розрахунку банками та небанківськими фінансовими установами резервів, які з метою оподаткування визнаватимуться за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2 – 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу.

За попередньою редакцією Кодексу визнавався резерв, сформований у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів.

Для визначення різниць, що зменшують фінансовий результат до оподаткування, відмінено різниці, які були передбачені підпунктами 1 і 3 п.п. 139.3.4 п. 139.3 ст. 139 Кодексу та були пов’язані із списанням активу з ознаками безнадійної заборгованості, а також зменшенням витрат від розформування (зменшення) резерву – за рахунок тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування у зв’язку з перевищенням над лімітом.

Смотрите так же:  Ввозная импортная таможенная пошлина

Крім того, підрозділ 4 розділу ХХ Кодексу доповнено новими пунктами 49 і 50, якими введено нові різниці та визначено:

платники податку, зазначені у п. 139.3 ст. 139 Кодексу, зменшують (збільшують) фінансовий результат до оподаткування на позитивну (від’ємну) різницю (яка буде відображена через рахунки обліку капіталу банку) між відкоригованим розміром резервів за активами (у тому числі групами активів), розрахованим станом на початок 2018 року відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, що застосовуватимуться з 2018 року, та розміром резервів, сформованих у зв’язку зі зменшенням корисності активів відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності, які застосовувалися станом на кінець 2017 року. Зазначена норма застосовується до фінансового результату до оподаткування звітного (податкового) періоду, у якому коригування резервів за активами (у тому числі групами активів) відображено у бухгалтерському обліку (п. 49 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу);

платники податку, зазначені у п. 139.3 ст. 139 Кодексу, зменшують фінансовий результат до оподаткування на накопичену станом на
кінець 2017 року суму перевищення розміру резерву, сформованого у зв’язку із знеціненням (зменшенням корисності) активів згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності, над лімітом, розрахованим відповідно до положень Кодексу, у тому числі відповідно до п. 21 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу. До суми такого перевищення не враховується частина резерву (у межах перевищення над лімітом), що була використана або розформована у звітних (податкових) періодах до 1 січня 2018 року. Зменшення фінансового результату згідно з цим пунктом передбачено відображати платником податку протягом двох років рівними частинами у кожному кварталі 2018 та 2019 років (п. 50 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу).

Для визначення різниць, що збільшують фінансовий результат до оподаткування:

відмінено обмеження стосовно ліміту та розрахунку перевищення розміру резерву банків та небанківських фінансових установ над встановленим лімітом сукупної балансової вартості знецінених активів;

передбачено нову різницю, яка збільшує фінансовий результат – на суму використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов’язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки. При цьому сума використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб не змінює фінансовий результат до оподаткування.

Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій

Передбачені ст. 140 Кодексу різниці зазнали суттєвих редакційних змін та доповнено новими різницями, зокрема:

Для визначення різниць, що зменшують фінансовий результат до оподаткування:

фінансовий результат до оподаткування платника податку не зменшуватиметься на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від платників єдиного податку (п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу);

п. 140.4 ст. 140 Кодексу доповнено новим п.п. 140.4.4, яким передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування на суму субсидій, отриманих платником податку – суб’єктом кінематографії України для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України від 23 лютого 2017 року № 1977-VІІІ «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (далі – Закон № 1977), здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Для визначення різниць, що збільшують фінансовий результат до оподаткування:

уточнено різниці, передбачені підпунктами 140.5.1, 140.5.2 та 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу та застосовуються при здійсненні контрольованих операцій;

п.п. 140.5.7 п. 140.5 ст. 140 Кодексу доповнено положеннями, що передбачають особливості застосування цього підпункту суб’єктами кінематографії щодо витрат з нарахування роялті;

п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу доповнено положенням, яке визначає нову різницю щодо сум компенсації вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до Кодексу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб;

визначено, що не поширюється на платників податку, які були платниками єдиного податку четвертої групи, положення п.п.140.5.12 п. 140.5 ст. 140 Кодексу щодо сум доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування;

п. 140.5 ст. 140 Кодексу доповнено новими підпунктами:

140.5.13 – щодо сум витрат, понесених платником податку у поточному звітному періоді за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону № 1977, але не більше суми такої субсидії, здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

140.5.14 – щодо сум коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту інвалідів, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Внесено зміни до п. 141.4 ст. 141 Кодексу щодо особливостей оподаткування нерезидентів, зокрема:

п.п. «й» п.п. 141.4.1 доповнено новою нормою, відповідно до якої з метою оподаткування до інших доходів від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України не відносяться субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом № 1977;

п.п. 141.4.7 викладено в новій редакції, згідно з якою уточнюється, що суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, визначається з урахуванням вимог, встановлених ст. 39 Кодексу.

Підрозділ 4 розділу ХХ Кодексу доповнено новими положеннями, які передбачають таке.

Зменшення податку на прибуток на суму акцизного податку, сплаченого за дизельне пальне, що використане дизельними локомотивами та самоскидами вантажопідйомністю понад 75 тонн

Податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 відповідно до УКТ ЗЕД.

При цьому якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку або сума податку на прибуток менша за суму акцизного податку, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток за поточний податковий (звітний) період, не зменшує податок на прибуток у наступних податкових (звітних) періодах (п. 15 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу).

Звільнення від оподаткування прибутку, отриманого від діяльності з використанням газу (метану) вугільних родовищ

Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільнено від оподаткування прибуток підприємств у розмірі доходу підприємств, отриманого ними від господарської діяльності з використанням газу (метану) вугільних родовищ та/або похідної сировини газу (метану) вугільних родовищ, у тому числі газоповітряної суміші із вмістом газу (метану), яка не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового та комунально-побутового споживання, що здійснюється відповідно до Закону України від 21 травня 2009 року № 1392-VІ «Про газ (метан) вугільних родовищ» (п. 16 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу).

Розширено коло пільговиків – суб’єктів літакобудування

До п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу внесено зміни, які передбачають розширення кола платників, що користуються пільгами для суб’єктів літакобудування.

Звільнення від оподаткування прибутку підприємств – суб’єктів літакобудування поширюватиметься на усіх суб’єктів, що визначені відповідно до норм статті 2 Закону України від 12 липня 2001 року № 2660-ІІІ «Про розвиток літакобудівної промисловості».

За попередньою редакцією Кодексу пільгу було запроваджено з 1 січня 2017 року для підприємств – суб’єктів літакобудування, які здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них.

Крім того, Законом № 2245 передбачено, що положення п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу з урахуванням внесених змін застосовуються до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року (п. 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2245).

Уточнено умови звільнення від оподаткування «євробондів»

До п. 46 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу внесено зміни, які передбачають звільнення від оподаткування доходів, які сплачені або сплачуються резидентом на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31 грудня 2016 року, якщо кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, були залучені шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі та відповідають умовам п.п. «б» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Тобто вже не вимагається, як у попередній редакції Кодексу, відповідності нерезидента, якому виплачуються проценти, та/або уповноваженої ним особи (якщо проценти виплачуються через таку особу), умовам п.п. «в» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу щодо неналежності їх до резидентів юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів з метою використання у роботі та забезпечити врахування під час проведення контрольно-перевірочної роботи.

Для любых предложений по сайту: [email protected]